Крейдові поклади на південній окраїні Донецького басейну
відомі з початку геологічного дослідження цього району. Алещодо вичерпності даних про їх характеристику, то кожне нове дослідження, кожна нова вирібка приносить новини, які поповнюють давні відомості про забутки крейдового моря, розкриваючи щораз ширше геологічну історію крейдового періоду на південній скраїні Донецького півострова в горішньо-крейдовому морі, а заразом дедаді ширше розгортаються перспективи прбмислового використання крейдових покладів цього району для задоволення потреб соціалістичного будівництва СРСР, що швидко зростають. <...>

В монографии освещаются принципиальные вопросы стратиграфического расчленения меловых отложений юго-западных отрогов Гиссарского хребта, соотношения местных стратиграфических подразделений с подразделениями МСШ.

У книзі наведені результати вивчення форамініфер верхиьокрейдових відкладів Дніпровсько-Донецької западини, виділені провідні комплекси форамініфер, які дозволили встановити в досліджених розрізах присутність відкладів сен ом а нсь кого, туронського, коньякського, сантонського, кампанського і маастрихтського ярусів.. В межах вказаних ярусів виділено по два горизонти, з у верхньому сантоні та верхньому кампанї — по два підгоризонти.
В палеонтологічній частині роботи описано ЗО видів і дві різновидності форамініфер, з яких 20 видів і дві різновидності нові.
Робота може бути використана широкими колами мікропалеон-тологів науково-дослідних і виробничих організацій.

Работа представляет собой палеонтолого-стратиграфическую монографию по меловым отложениям Западно-Сибирской низменности, в основном вскрытым буровыми скважинами. Она содержит биостратиграфическую схему этих отложений, которая обоснована монографически описанными комплексами фауны (фораминиферы, радиолярии, пелециподы, гастроподы, аммониты, остракоды). Эти группы фауны являются важнейшими для стратиграфии меловых отложений Западной Сибири.

Сборник содержит материалы докладов, представленных на Восьмом Всероссийском совещании «Меловая система России и ближнего зарубежья: проблемы стратиграфии и палеогеографии», посвященном памяти замечательного геолога и исследователя Крыма Н.И. Лысенко. Рассмотрены актуальные вопросы стратиграфии, палеогеографии, тектоники, палеонтологии и нефтяных систем меловых отложений различных регионов России и ближнего зарубежья.
Сборник предназначен для геологов широкого профиля, занимающихся геологией мезозоя, палеонтологов и стратиграфов, студентов геологического, георграфического и биологического факультетов.

Сборник содержит материалы, представленные на третьем всероссийском совещании "Меловая система России и ближнего зарубежья: проблемы стратиграфии и палеогеографии", посвященном 90-летию В.В. Друшица и 50-летию Постоянной комиссии по стратиграфии меловой системы Межведомственного стратиграфического комитета России.

Сборник содержит материалы и тезисы докладов, представленных на Третьем Всероссийском совещании «Меловая система России и ближнего зарубежья: проблемы стратиграфии и палеогеографии», посвященном 90-летию В.В. Друщица и 50-летию Постоянной комиссии по стратиграфии меловой системы. Рассмотрены теоретические и практические, методические вопросы стратиграфии и палеогеографии меловых отложений регионов России и ближнего зарубежья. Значительное внимание уделено корреляции меловых отложений, формировавшихся в пределах разных палеобиохорий, и проблемам комплексирования методов стратиграфии. Изложены представления о событийных явлениях мелового времени.
Для специалистов геологического профиля, особенно тех, кто занимается геологическим картированием, палеонтологов и стратиграфов, студентов геологического и биологического факультетов.

Настоящая монографія представляетъ результатъ нѣсколькихъ моихъ экскурсій въ области мѣловыхъ отложеній па сѣверномъ склонѣ Кавказскаго хребта. Участвуя въ продолженіе лѣтнихъ мѣсяцевъ 1890 и 1891 года въ работахъ по изысканію желѣзно - дорожной линіи чрезъ Архотскій перевалъ, производившихся партіей инженеровъ подъ начальствомъ Ф. Д. Рыдзевскаго, я имѣлъ возможность изучить мѣловыя отложенія къ востоку отъ долины Терека, въ долинахъ рѣкъ Ассы и Камбилеевки, остававшихся до того времени совершенно неизслѣдованными. Мое участіе въ экскурсіи проф. А. А. Иностранцева лѣтомъ 1898 года по долинѣ рѣки Кубани позволило мнѣ нѣсколько расширить область моихъ изслѣдованій посѣщеніемъ названной мѣстности, а также прослѣдить мѣловыя отложенія на перевалѣ между долиною рѣки Кубани и долиною рѣки Подкумка. <...>

Монографія “Геологія верхньо! крейди Причоріюморсько-Кримської нафтогазоносної області України (геологічна палсооксанографія, літогенез, породи-колсктори і резервуари вуглеводнів, перспетівн нофто^міюсюсті)" присвячена уточненню геологічноїбудовн та обгрунтуванню псрспс^в нафтогаоносііості верхньокреГшовнх відкладів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області і визначенню основних напрямків геологорозвідувальних робіт на нафту та газ. У роботі проаналізовані і узаодьнені як більш ранні, так і новітні геолого-геофізичні матеріали по Північно-Західному шельфу Чорного моря та території прилеглого суходолу Рівнинного Криму, Північного та Західного Причорномор’я. Основну увагупріїділсію ссднмснто-літогенетичним аспектам проблеми, з'ясуванню палеоокеаіюграфічннх умов натромаджения відкладів, встаиоаленню особливостей просторово вікової мінливості літологічної структури товщ, петрофізичннх властивостей порід ти їх післяссдиментащниііх тршісформацій, термобаричному режиму регіону, формуванню та еволюції колекторськнх впостнвосген, утворенню природних пасток вуглеводнів та внзиаченню основних напрямків геологорозвідувальних робіт на всрхньокрейловнй карбонатний комгшекс Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області.
Монографія призначена для иауковшч працівників, геологів-нафтовнків внробннчнх органшцій, викладачів і студентів старших курсів вузів геологічного профілю.

В путеводителе приводятся сведения о границе юры и мела в Среднем Поволжье, включая информацию о зональной и инфразональной стратиграфии по аммонитам, а также данные о магнитостратиграфии и строении пограничного интервала в трёх опорных разрезах - в районе д. Городищи (лектостратотип волжского яруса), с. Кашпир (стратотип кашпурского яруса) и д. Марьевке.
Путеводитель предназначен для геологов, палеонтологов, стратиграфов, студентов геологического и географического факультетов, а также геологов - любителей