Казанцев И.Г. Комплексирование многоспектральной информации в задачах уточнения границ на изображениях в томографии.
Бучнев А.А., Пяткин В.П. Классификация с обучением гиперспектральных данных дистанционного зондирования Земли.
Ярославцева Т.В., Рапута В.Ф. Восстановление полей длительного загрязнения атмосферного воздуха промышленного города по спутниковым наблюдениям состояния снежного покрова.

Семенцов А.В., Никитин В.Н. О возможности калибровки камер без использования координат опорных точек.
Семенцов А.В., Никитин В.Н. Применение математической модели штатива в методике калибровки камер без использования координат опорных точек.
Семенцов А.В., Никитин В.Н. Сравнение результатов калибровки камер, полученных с использованием различных методик и моделей дисторсии.
Евстратова Л.Г. Использование «истинных» ортофотопланов (true ortho) в географических исследованиях.

Данное издание – практическая часть Учебно-методического пособия по проведению общественного мониторинга загрязнений рек при добыче россыпного золота с использованием космоснимков. В пособии описывается последовательность действий по скачиванию и обработке бесплатных космоснимков спутников Landsat 8 и Sentinele-2, дается информация о работе с бесплатными ГИС-программами, общедоступными ресурсами космоснимков. Первая, теоретическая часть пособия размещена на сайте WWF.
Пособие предназначено для экологических некоммерческих организаций, граждан и всех, кто интересуется вопросами правовой охраны окружающей среды.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. – Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, МОН України, (Д 26.192.01 у Державній установі «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Київ, 2017.
Актуальність вивчення середовища розвитку екзогенних процесів (карст, суфозія, просадки, підтоплення, зсуви, забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод) на територіях діяльності гірничосолевидобувних підприємств Передкарпаття пов’язана з тим, що виділені тут процеси набрали загрозливого характеру та створюють небезпечні умови життєдіяльності. Окрім того, у даний час знову зростає зацікавленість з боку потенційних інвесторів до унікальних соляних родовищ Передкарпаття, яке багате на поклади солей, у тому числі на калійні полімінеральні руди, які ще далеко себе не вичерпали та є унікальними за своїм складом. Майбутня раціональна експлуатація сольових покладів та збереження навколишнього природного середовища неможливі без всестороннього вивчення утворених геоекологічних негативних наслідків під час експлуатації та після закриття гірничих солевидобувних підприємств, без критичного аналізу технологій, що використовувалися для видобування калійних руд Стебника та Калуша. <...>