Монографія являє собою перше узагальнення матеріалів з питань стратиграфії, перспективних у нафтогазоносному відношенні нижньокрейдовга відкладів Карпатського і Причорноморсько-Кримського регіонів. .Вік і стратифікація нижньої крейди заходу і півдня України обгрунтовані на підставі нових матеріалів, що отримані у процесі ревізії й переопису стратотипових або опорних розрізів одновікових утворень, первинних чи додаткових зборів у них фауни, її опису, опрацювання і критичного аналізу всіх наявних даних з цього питання для всіх структурно-фаціальних одиниць Українських Карпат, а також детального вивчення вперше зібраних палеобіологічних залишків у нижньокрейдових відкладах більше ніж із 200 свердловин, пробурених у Північному Причорномор’ї, Рівнинному Криму та на Керченському п-ові, і з окремих свердловин на шельфі Чорного та Азовського морів.
Для палеонтологів і стратиграфів, які вивчають нижньокрейдові відклади Середземноморської палеозоогеографічної області, а також може бути використана при проведенні геологічної зйомки і глибокого буріння з метою геологорозшукових робіт на нафту і газ.

В книге охарактеризованы геологические формации осадочного чехла и основные этапы геотектонического развития нефтегазоносных провинций Украины. С учетом проведенных исследований дается оценка перспектив нефтегазоносное!и и определяется направление дальнейших геологоразведочных работ в пределах разрабатываемых Днепровско-Донецкой, Причерноморско-Крымской, Предкарпатской нефтегазоносных и перспективных Волыно-Подольской и Закарпатской газоносных провинций.

Для геологов производственных и научно-исследовательских организаций

Глубокое и сверхглубокое бурение на нефть и газ и перспективная оценка различных провинции мало эффективны без знания закономерностей размещения к сохранения поровых коллекторов— главных аккумуляторов нефти и газа. В Причерноморско-Крымской нефтегазоносной провинции на небольших глубинах открыто около 60 залежей нефти, газа и газоконденсата [3—6]. В настоящее время необходимо расширить поиски нефти и газа до критической зоны существования поровых коллекторов на больших глубинах. Поэтому главной задачей является установление закономерностей изменения коллекторских свойств терригенных пород с глубиной их залегания и определение критических глубин функционирования главных физических параметров поровых коллекторов, а также дифференцированная оценка эффективности глубокого бурения в рассматриваемой провинции. Это представляется важным не только с научно-теоретической, но и практической точки зрения. На основании большого фактического материала (использовано 19180 анализов УкрНИГРИ, ИГГГИ и ПГО «Крымморгеология») в изученном регионе мы установили: I) закономерную глубинную зональность гранулярных коллекторов; 2) корреляционную связь классов коллекторов с залежами нефти и газа; 3) критическую глубину сохранения промышленной межзерновой емкости нефтегазовых коллекторов (см. рисунок на вклейке)