Геология и условия образования свинцово-цинковых месторождений солянокупольных областей на примере юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины

Солянокупольні області, які співпадають з крупними >садовими западинами, широко розповсюджені в Світі. З ними пов'язані значні запаси іафти і газу (западина Мексиканської затоки, Прикаспійська западина та ііші.), але також іідомі промислові родовища сірки, флюориту, урану і поліметалів. Особливо іродуктивними у відношенні рудних корисних копалин є солянокупольні області івлакогенного і параміогеосинкліпального типів, які зазнали складчастість та магматизм Північноафриканська зона Тетісу, Таймир, південно-східної частина Дніпровсько-Донецької западини (ДЦЗ) та інш.). Новий поворот в розумінні рудоносності юлянокупольних структур стався в зв'язку з виділенням давніх аналогів солянокупольних юластей, які зазнали інтенсивну складчастість, метаморфізм та магматизм.
Таким чином, в данний час назріла необхідність узагальнення надрукованого матеріалу по рудоносності солянокупольних структур. Ця задача набула особого значення іісля здобуття Україною незалежності, в зв'язку з необхідністю створення власної :провинної бази свинцю та цинку. Поліметалічне зруденіння, яке пов’язане з юлянокупольними структурами Дніпровсько-Донецької западини, може розглядатися як іерспекгивне джерело цих металів. Безпосередня близкість території до діючих іромислових підприємств (завод «Укрцинк» в м. Костянтинівка та завод кольорових зеталів в м.Артемівськ Донецької області), можливість комплексної розробки деяких юдовищ відкритим засобом, а також перспективи попутного добування з руд серебра, путі, можливо телуру та скандію, збільшують практичну цінність родовищ свинцю та щнку в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини. <...>